На мальовничій землі древнього сіверянського краю в оточенні чарівної української природи, неподалік від старовинного міста Ніжина, відомого ще за часів Київської Русі, розташоване село Григоро-Іванівка. Наше село красиве у всі пори року, а особливо влітку, коли все навкруги грає чудовими літніми фарбами. Ошатні будинки, розлогі сади, упорядковані паркани надають красу вулицям села. У зоні відпочинку, створеній на річці В'юнниці, влітку відпочиває багато людей. Територія нинішнього села Григоро-Іванівки, або Синяків, - іншої назви села, яка існувала до 1928 року, була заселена ще в прадавні часи. Про це свідчить той факт, що на археологічній карті Ніжинського повіту на території сучасного села зафіксоване поселення 3-2 тисячоліття до н.е. під назвою "Чичва-Раковщина" (в районі сучасних сільських вулиць імені Коцюбинського та Щорса). В уяві відразу з'являється типове поселення слов'ян тих часів.За народними переказами, село Синяки заснували козаки і вільні селяни. Можливо, від імені одного з них і пішла назва села. Мабуть, це була досить шанована в ті часи людина, адже в честь будь-якого козака або іншої мало відомої людини тодішні мешканці села не назвали б свого населеного пункту.

Процес заселення території сучасного населеного пункту розпочався в першій половині ХVІІ століття. Враховуючи сучасні топографічні дані, люди оселилися в старому городищі, спаленому татаро-монголами. За сільськими порядками та його громадським життям спостерігав сільський війт, який підпорядковувався Ніжинській ратуші.

У Малоросійській переписній книзі 1666 року зазначається, що село Синяки знаходиться на річці Крапивна ( сучасна назва В'юнниця).

За часів гетьманування Самойловича та Мазепи воно було у підпорядкуванні Ніжинської ратуші і належало до 2-ї сотні Ніжинського козацького полку.

(З книги «Моє село-моє коріння» Опанасенко В.В. (К.: Кн. палата України, 2001.-84 с.).)